БОЛЮЧА ПАМ'ЯТЬ НЕ ПОВИННА ВКРИТИСЬ ЦВІЛЛЮ!
 Віками нам казали: "Ви - не люди,
 Без роду-племені, невільники, отара...",
 Вбивали віру й волю в наших грудях
 Голодомор, Сибір, катівні, чвари...

 Мільйони душ - обірвані на злеті,
 Розтрощені кістки - не заростають...
 Надміру вже сумних на долі вплетень,
 Що досі кров'ю чорною стікають!

Минають люди, племена, держави цілі,
І "бумеранговий закон" чимраз сильніший.
Болюча пам'ять не повинна вкритись цвіллю!
Мільйони жертв людських було тоді НАВІЩО???

Н.Крісман

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу - і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

О.Сосник