Зважаючи на швидкоплинність
життя, ми не можемо дозволити
собі витратити час на завдання,
які не ведуть до нових результатів.
Лев Ландау
Як навчати і, в той же час, не зосереджуватись на процесі навчання? Це питання почало хвилювати вчительську спільноту вже досить давно. У сучасному світі неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузькій царині знання. До того ж численні факти містяться в мережі Інтернет. Учні ж повинні мати відповідні навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють мультимедійні технології.
Грамотно вибудувана медіаосвіта дає поштовх розвитку творчості, а не навпаки.
Цьому, безумовно, сприяє широке впровадження медіаосвіти в навчальних закладах України.
Методичне об’єднання вчителів української мови та літератури Лозівського району з появою широкого освітнього спектру медіаосвітніх технологій, звичайно ж, не залишилось осторонь, тож вчителі Загорулько Г. О. та Харибіна Н. М. активно долучилися до реалізації регіональної дослідно-експериментальної програми «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області»дослідно-експериментальної програми «»
З метою зацікавити філологічну спільноту району до медіаосвітньої роботи при РМО створено консалтингову службу, одним із наскрізних питань якої, є консультування з питань упровадження медіаосвіти, зокрема мультимедійних жанрів, на уроках української мови та літератури.
Першим етапом роботи стало акцентування уваги на методиці проведення сучасного мультимедійного уроку.
Адже урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.
Кількість мультимедійної підтримки може бути різною: від кількох хвилин до використання впродовж усього часу. Протягом такого заняття з істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.
За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвіти учня.
Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання, а інколи навіть необхідними, використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
У той же час мультимедійні технології не повинні бути самоціллю, а мають служити, як і будь-який засіб навчання, досягненню мети уроку, оптимізації навчального процесу. Якщо вони можуть забезпечити таку доцільність, використання інтерактивної дошки реально можливе протягом усього уроку.
Із величезного переліку мультимедійних жанрів наші учні вподобали наступні:
· медіа-експресія (презентації з великою кількістю змінних слайдів);
· створення медіа-портретів (ефективно діє при вивченні творчості митців слова на уроках української літератури);
· слайд-твір (колективна творча діяльність, коли з окремих слайдів створюється творча робота) тощо.
Як бачимо, віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний. На практиці, звичайно, з’являється все більше і більше можливостей використання мультимедійних жанрів.
Мабуть, виникає питання: «Чому слід обирати саме такий вид діяльності на уроках української мови та літератури?» Відповідь дуже проста.
По-перше, це один із найефективніших методів мотивації сучасних учнів до вивчення предметів.
По-друге, в наш час дуже важливо «розмовляти з учнями однією мовою».
По-третє, підвищується рівень самоконтролю з боку учня, координація навчального процесу вчителем, налагоджується якісний контроль за діяльністю школярів.
По-четверте, такі уроки налаштовують на встановлення внутрішньо- та міжпредметних зв’язків, що допомагає сприймати процес освіти як єдине ціле. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити музикою, звуками природи, зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.
Крім цього, філологи району організували гуртки з медіаосвіти («Медіадощ», «Юний медійник»), консультаційні пункти «Медіапутівник» (до речі, до 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка ефективно спрацював наш чат-центр з акцією «Шевченкіана в мережі Інтернет»), у всіх школах району видаються електронні шкільні газети (переважна більшість – під керівництвом учителів української мови та літератури) тощо.
Отже, медіаосвіта – один із засобів особистісного навчання, вона розрахована, насамперед, на філологічно обдарованого, зацікавленого у вивченні української мови та літератури учня, викликає почуття, бачення в окремих частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання, бути небайдужим до всього, що відбувається на уроці. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами.
Тож у час непростий, коли до комп’ютерів буквально «приковані» наші діти,
Нагальною потребою сучасності є продуктивна медіаосвіта!
|