ПРОГРАМА

ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

«НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ В СИСТЕМУ РОБОТИ

НАДЕЖДІВСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ ЛОЗІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

(2013-2018 рр.)

(затверджена педагогічною радою Надеждівського НВК,

протокол №  ---  від     --- 2013)

Зміст та загальна характеристика

І. Актуальність дослідно-експериментальної роботи.

На сучасному етапі в Україні гостро постало питання медіаосвіти, адже саме від якості отримуваної інформації залежить наше майбутнє, у тому числі й майбутнє нашої держави.

Процес отримання інформації є невід’ємною складовою нашого життя. Зрозуміло, що без отримання й опрацювання інформації людина існувати не може, оскільки вже з ранніх етапів свого життя постійно змушена сприймати інформацію – образи відображеного світу. Стає зрозумілим, що не лише кількість, а й якість інформації, яка надходить ззовні має дуже важливе значення, бо саме вона й формує майбутню особистість. Загальновідомо, що в сучасному суспільстві більшу частину інформації людина отримує за допомогою як традиційних (друкованих видань, радіо, кіно, телебачення), так і новітніх (комп’ютерно опосередкованого спілкування, Інтернет, мобільної телефонії) засобів масової комунікації з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, стрімкий розвиток останніх потребує негайної підготовки особистості до вмілого, а головне безпечного користування ними. Адже в епоху Інтернету, коли знання всього світу здаються доступними, ніхто не може контролювати потік інформації до аудиторії. І тут разом зі свободою слова приходить вседозволеність. Крім того, слід наголосити на тому, що сьогодні переважає неякісна медіапродукція, аморальність, зневага до загальнолюдських цінностей. Наслідком чого в Україні, як ми вже зазначали, постало гостре питання розвитку медіаосвіти, яка дасть знання про механізми маніпулювання психікою людини, що дозволять протистояти незаконним вторгненням у підсвідомість, а отже, і захистити себе таким чином. Не можна просто забороняти ту чи іншу інформацію. Потрібно вчити і дітей, і дорослих медіаграмотно опрацьовувати інформацію. Слід розуміти: якщо не можна змінити медіа, треба змінити їхню аудиторію.

Саме впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес і дошкільних, і позашкільних, і загальноосвітніх навчальних закладів України сприятиме розв’язанню проблеми підготовки людини до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації, а це у свою чергу дозволить, по-перше, захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа, а, по-друге, виховати такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації.

У багатьох країнах світу вже з початку 50-х надавалася велика увага розвитку медіаграмотності, щоб підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її дії на психіку, опановувати засобами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів. Розроблена термінологія медіа, сформульовано поняття «медіаосвіта».

Ключові аспекти і концепції медіаосвіти були обґрунтовані в роботах видатних британських учених-медіапедагогів К. Безелгет, Е. Харта і Дж. Баукера і позначені як «мова медіа», «категорія медіа», «агентства медіа», «технології медіа», «аудиторія медіа», «сприйняття зображення/репрезентація медіа».

У різні роки проблемі медіаосвіти були присвячені дослідження Л. Баженової, О. Баранова, О. Бондаренко, І. Вайсфельда, Л. Зазнобіної, І. Льовшиної, Ю. Лотмана, С. Пензіна, Г. Полічко, А. Спічкина, Ю. Усова, О. Федорова, А. Шарікова та інших медіапедагогів Росії.

Розроблення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні і схвалення її постановою Президії Національної академії педагогічних наук України від 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150) свідчить про те, що медіаосвіта визнана важливою складовою модернізації освіти.

Реалізація вищеназваної Концепції потребує комплексного підходу до створення в Україні ефективної системи медіаосвіти, ураховуючи, що в Україні медіаосвіта досі залишається фрагментарною і здійснюється переважно стихійно з ініціативи ентузіастів, педагогів-новаторів за явного браку інтеграції цих зусиль в ефективну медіаосвітню систему, хоча на теренах держави існує 4 школи, які спрямовують свої зусилля на формуванням основ медіаграмотності в різних напрямах.

Так, Асоціація діячів кіноосвіти і медіапедагогіки України, створена 1988 року при Національному Союзі кінематографістів України, яка об’єднує вчених, кінопедагогів, шкільних учителів, працівників культури, керівників дитячих і юнацьких кіно-, фото- і телестудій усіх регіонів країни і займається навчанням двох цільових категорій – підготовкою медіафахівців: кіномітців, тележурналістиів, а також кінотелефотоаматорів.

«Київська школа медіадідактики», очолювана професором Інституту вищої освіти АПН України Г. Онкович, запропонувала нові методи і прийоми використовування мас-медіа з метою підвищення мотивації вивчення мови, забезпечення належного рівня країнознавчої компетенції, стимуляції мовної діяльності, назвавши їх «пресодидактика» і «пресолінгводидактика».

Львівська школа «ін’єкційної моделі» медіаосвіти, яка з’явилась на початку 90-х ХХ ст., основний акцент діяльності робить на розробці способів нейтралізації патогенних інформаційних потоків: екранного насильства, порнографії, гіперреклами, пропаганди.

«Київська школа медіапсихології», що існує при лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної і політичної психології Національної академії педагогічних наук України з 2005 р., здійснює експериментальний пошук ефективних сучасних методів формування медіакультури дітей та молоді.

Отже, одним із завдань розбудови вітчизняної освіти є створення в Україні цілісної системи медіаосвіти, що дозволить забезпечити всебічну підготовку дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування в них медіаобізнаності, медіаграмотності і медіакомпетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

Це вимагає подолання наявних перешкод:

• некомпетентності педагогів з питань медіаосвіти;

• відсутності науково-методичної бази щодо запровадження медіаосвіти в навчальні заклади.

Таким чином, потреба практичної реалізації основоположних засад Концепції впровадження медіаосвіти в Україні та подолання перешкод на шляху досягнення висунутих завдань зумовлює доцільність створення програми дослідно-експериментальної роботи за темою: «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області». Для реалізації даної програми педколектив Надеждівського НВК активно працює у даному напрямку, тож пропонує для затвердження власну програму «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області»

ІІ. Загальні положення

2.1.  Надеждівський навчально-виховний комплекс Лозівської районної ради Харківської області починає працювати за програмою дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області».

2.2. Вихідні концептуальні положення щодо змісту й організації дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему навчально-виховної роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області» ґрунтуються на основних засадах Національної доктрини розвитку освіти, законодавстві України про освіту та нормативно-правових актах Міністерства освіти і науки України, а також програми дослідно-експериментальної роботи за темою: «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області» .

2.3. Програма дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області» впроваджується на виконання:

• Закону України «Про освіту»;

• Закону України «Про загальну середню освіту»;

• Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки та Президії Академії педагогічних наук України від 22.11.2001 р. № 12/5-2;

• Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 379 «Про затвердження Державної програми «Вчитель»;

• Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002;

• Указу Президента України від 08.09.2010 р. № 895 «Про заходи щодо визначення і реалізації проектів із пріоритетних напрямів суспільно-економічного та культурного розвитку»;

• Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (схвалена постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150).

• Проекту дослідно-експериментальної роботи за темою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.2011 р. № 886);

• Навчальної програми «Медіаосвіта (медіаграмотність)» (для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників), ухвалена секцією післядипломної педагогічної освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 3 від 16 травня 2011 р.).

Мета дослідно-експериментальної роботи – науково-методичне обґрунтування, розробка й експериментальна перевірка ефективності моделі запровадження медіаосвіти в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області.

Об’єктом дослідно-експериментальної роботи є учасники навчально-виховного процесу, учні загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області.

Предмет дослідження: модель організації системи шкільної медіаосвіти.

Відповідно до мети дослідно-експериментальної роботи визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до організації медіаосвіти дітей і дорослих.

2. Розробити й обґрунтування модель запровадження медіаосвіти у навчальному закладі.

3. Обґрунтувати науково-методичні та психолого-педагогічні засади впровадження моделі шкільної медіаосвіти.

4. Розробити, експериментально апробувати та впровадити науково-методичне забезпечення (методичні рекомендації) процесу медіаосвіти.

5. Розробити, експериментально апробувати та впровадити науково-методичний супровід для формування та розвитку медіакультури у дітей на різних етапах освіти.

6. Забезпечити підготовку дітей до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем шляхом формування їх медіакомпетентності.

7. Визначити ефективність запропонованої моделі медіаосвіти як основи цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури особистості.

Прогнозований результат дослідно-експериментальної роботи: формування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів медіакультури, забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.

Методи дослідження. У дослідженні використано такі методи: теоретичні (аналіз психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури) – для висвітлення теоретичної сутності медіаосвіти та особливості формування медіакультури особистості; метод педагогічного спостереження; анкетування; педагогічний експеримент; якісний і кількісний аналіз результатів педагогічного експерименту із застосуванням методів математичної статистики.

Форми реалізації дослідно-експериментальної роботи: шкільні та районні науково-практичні конференції, інструктивно-методичні семінари, семінари-практикуми, тренінги, майстер-класи, гурткова робота.

Учасники дослідно-експериментальної роботи: КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», районний методичний кабінет, педагогічний колектив Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області.

Рівні реалізації дослідно-експериментальної роботи. Програма дослідно-експериментальної роботи реалізується на районному та шкільному рівнях.

Напрями реалізації дослідно-експериментальної роботи: організаційний, інформаційний, інноваційний, науково-практичний, експериментальний, аналітичний.

І. Організаційний напрям:

• розробка програми дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області»;

• розгляд педагогічною радою та оприлюднення програми дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області»;

• визначення педагогічних працівників, що будуть здійснювати дослідно-експериментальну роботу.

ІІ. Інформаційний напрям:

• інформування педпрацівників про започаткування дослідно-експериментальної роботи за темою: «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області»;

• проведення науково-практичних конференцій, науково-методичних, науково-практичних, інструктивно-методичних семінарів, семінарів-практикумів, тренінгів, майстер-класів (за окремим планом).

ІІІ. Інноваційний напрям:

• обґрунтування та розробка моделі медіапідготовки педагогів загальноосвітнього навчального закладу;

• обґрунтування та розробка моделі впровадження медіаосвіти в роботу загальноосвітнього навчального закладу;

• розроблення критеріїв готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіосвітніх інновацій;

• визначення видів діяльності навчального закладу з формування та розвитку медіакультури дітей і молоді;

• організація роботи загальноосвітнього навчального закладу з впровадження медіаосвіти;

• розроблення критеріїв сформованості медіакультури всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.

ІV. Науково-практичний напрям:

• здійснення теоретичного аналізу наукових підходів до впровадження медіаосвіти в освітній заклад;

• удосконалення критеріїв, розроблення та стандартизація діагностичних методик оцінювання рівня медіакультури учнів загальноосвітніх навчальних закладів, різних аспектів їхньої медіакомпетентності;

• визначення готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіосвітніх інновацій на основі розроблених критеріїв;

• підготовка науково-методичних матеріалів для проведення заходів у межах реалізації дослідно-експериментальної роботи;

• організація навчання педпрацівників на тематичних спецкурсах з питання формування медіакомпетентності особистості;

• участь в індивідуальних консультаціях в Інтернет-режимі з проблем запровадження медіаосвіти;

• проведення на шкільному та районному  рівнях майстер-класів, науково-практичних семінарів, конференцій з обміну досвідом для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо ефективного впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес;

• розробка методичних рекомендацій для педпрацівників щодо формування медіакультури у дітей і молоді;

• створення електронного ресурсу для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту з упровадження медіаосвіти і поширення кращого педагогічного досвіду;

• самооцінювання й оцінювання сформованості медіакультури всіх суб’єктів навчально-виховного процесу на основі розроблених критеріїв.

V. Експериментальний напрям:

• розробка, впровадження й удосконалення науково-методичного забезпечення впровадження моделі медіаосвіти в роботу загальноосвітнього навчального закладу;

• експериментальна апробація моделі медіаосвіти в Надеждівському навчально-виховному комплексі Лозівської районної ради Харківської області

VІ. Аналітичний напрям:

• здійснення моніторингу результативності діяльності з питання впровадження медіаосвіти в роботу Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області;

• визначення ефективності впровадження медіаосвіти в роботу Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області;

• узагальнення результатів моніторингу ефективності впровадження медіаосвіти в роботу Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області; 

• узагальнення ефективного досвіду роботи медіапедагогів із питань формування медіакультури особистості;

• узагальнення шкільного досвіду зі створення моделі неперервної медіаосвіти дітей і молоді.

ІІІ. Етапи реалізації дослідно-експериментальної роботи

«Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти

в систему роботи Надеждівського навчально-виховного комплексу Лозівської районної ради Харківської області»

(2013-2018 рр.)