Спостерігати за життям трави,
Де вкраплені горошок і ромашки,
І помічати десь паркан новий,
Десь – клумбу циній… Все нове – на краще!

На краще все, що пророста з душі
І твориться невтомними руками…
Не за кермом – тож можу не спішить,
Хоч поспішати звикла вже роками!

Життя летить і вимага від нас
Щодня робити власний точний вибір.
І перед вибором – ми повсякчас –
Не знаючи, що згодом з цього вийде!

Не можем одночасно бути скрізь –
Тож знову вибір неминуче буде,
А приведе до радості чи сліз –
Не можуть наперед дізнатись люди…

Щоденний вибір із десятків місць
Легким, звичайно, і не може бути.
Ми вибираєм доброту і злість,
Ми вибираєм: люди ми, не люди…

Не люди ті, хто вибирає зло.
Хто зраджує землі та Україні –
У кого Батьківщини не було
І вже не буде нізащо віднині...

                      Ніна Супруненко