У статті висвітлюються шляхи ефективної підготовки та проведення уроків української мови з широким упровадженням медіаосвітніх тенденцій на засадах Кобзаревої життєтворчості.
Подано методичний коментар з питань цілісного об’єднання мовного матеріалу у соціокультурні змістові лінії та розробки уроків на Шевченківську тематику.
Ми живемо одночасно й у незмінному,
і в мінливому світі.
Тому нам треба спиратися
на обидві його «натури»
Г.С.Сковорода
Виховання… Процес доволі складний і довготерміновий… Виховується і маля, яке ще лежить «упоперек ліжка», і школярик за партою, і доросла вчителька біля дошки, і літній дідусь із вудкою на березі тихої річки…
Життя людини – це постійні зміни, життя суспільства – нестримний рух уперед і… нескінченне навчання і виховання. Сьогодні Україна поступово наближається до спільноти європейських народів. Отже, пріоритетне завдання сучасної школи – виплекати нашу молодь в зорієнтованості на цінності та ідеали, які живлять європейську цивілізацію. Переконана, що це може зробити саме оновлена українська школа – Дім, де Плекається Людина.
Що ж маємо сьогодні? Доступ до джерел інформації, надмірне захоплення аудіо–відео–комп’ютерною технікою, відрив від справжнього мистецтва і реального життя, заглиблення дитини у віртуальний світ породжує досить часто
впевнених у собі, але байдужих до оточуючих людей. Це суперечить нашому менталітету і християнській моралі. Тож на допомогу приходить медіаосвіта як аналітичний чинник людської життєтворчості.
Кожен день педагогічної праці переконує мене в тому, що тільки живе слово – це очі, що бачать сьогодні красу. Саме тому у своїй роботі і хочу акцентувати увагу вчителів–словесників на сутності і вагомості поєднання традицій і новаторства як грунту нової життєвої естетики.
Мета життєтворчості дуже проста:
Через мову і медіа йде духовна краса!
Слово ж Шевченкове – основа навчання,
Приклад для розвитку і виховання!
Переконана: справжній учитель сьогодні, як художник, повинен добирати потрібну палітру барв, як музикант, має розучувати етюди, створювати настрій, як журналіст чи письменник, покликаний створювати методи і прийоми навчання. Основна місія педагога – виховання, соціальний захист, збереження індивідуальності. Учитель–майстер щоразу відпрацьовує, шліфує свій урок, створюючи досконалі ритми і мелодії його.
Саме тому пріоритетною основою сучасного уроку української мови вважаю запропоновані програмою соціокультурні змістові лінії. На мою думку, це ефективно спрацьовує на розвиток соціальної компетентності сучасного школяра, удосконалює його вміння аналізувати текст.
Епіцентром таких уроків роблю не тільки Вічне Кобзареве Слово, а й роботу з ним. Велику увагу приділяю тематичному спектру мовленнєвих взірців на уроках, тобто текстів. Досвід роботи показує, що саме на заняттях, де центральне місце займає опора на зв’язний текст, учитель може якнайповніше поєднати навчання з вихованням, створити атмосферу творчої співпраці, взаєморозуміння, довіри, одним словом, психологічного комфорту.
Тож медіаосвітні тенденції на сучасному етапі розвитку та становлення національної освіти – свіжий ковток джерельної води із Криниці Життя!
Знає зрілий і старий, і ти запам’ятай, дитя, -
В оновленому Кобзаревому слові – основа майбутнього, сила життя!
Процес навчання розвивається за схемою:
від неясного, але більш доступного,
до зрозумілого і більш осмисленого
Аристотель
Сучасний урок – це передусім урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для формування особистості учня, його активного розумового розвитку, а також розвитку творчих здібностей дитини. Таким чином, завдання педагога – створити умови для самоствердження, самореалізації та саморозвитку особистості. «Не треба учителеві в своїх викладах вичерпувати тему: треба давати дітям змогу самим доходити до остаточного розуміння», - наголошувала Софія Русова. Ключовими принципами в роботі педагога мають стати проблемність, свідоме засвоєння учнями, зацікавленість, самостійність, толерантність, емоційна розкутість, психологічна комфортність. За такого підходу ми не лише передаватимемо істину дитині, а вчитимемо знаходити її.
Тому, на наше переконання, весь навчально-виховний процес має бути зорієнтований на використання ефективних педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поновлювалися б знання та вміння, а й розвивалися б такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння здобувати знання, творчо виконувати завдання. За словами А.Дістервега, поганий учитель передає істину, добрий – вчить знаходити її. І саме від нас, дорослих, вважав В.О. Сухомлинський, залежить, чи відчує дитина романтику, красу пізнання.
Доброзичливе, щире, відкрите, наукове, емоційне спілкування – ось що таке уроки мови та літератури, на яких може не бути ні вчителя, ні учня, а тільки читачі, які йдуть незвіданими стежками, дивуються, сперечаються, діляться враженнями, пізнають нове, вчаться аналізувати життєві події.
Так, саме життя є найпершим і найважливішим учителем дитини, яка живе сьогодні у стрімкому, динамічному, шаленому вирі родини, школи та … медіа.
Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими «сферами-користувачами» мультимедійних розробок.
Мета моєї роботи – навчити дітей добувати інформацію і вміння її аналізувати, розвивати вміння робити це швидко й ефективно – формує навичку, що знадобиться їм у житті, незалежно від обраної професії. Проведення подібних уроків дозволяє поглиблено усвідомлювати та засвоювати учнями навчальний матеріал, бо створюють сприятливі умови для формування в дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно.
Основні завдання:
- розвивати у дітей креативне мислення;
- вчити по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;
- повніше й точніше висловлювати свої думки;
- проявляти свої індивідуальні можливості;
- долати певні труднощі у навчальній діяльності;
- будувати творчий процес самостійно тощо.
Палітра медіа, які я використовую на уроках української мови:
- інформаційні технології;
- електронні підручники;
- окремі типи файлів (зображення, відео -, аудіо -, анімації);
- розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один
формат - презентації, web-сторінки) тощо.
У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.
Як показує практика, діяльність учнів слід направляти у русло Медіарічища, бо серед розмаїття сайтів у мережі Інтернет їм важко знайти освітні – ті, які потрібні у першу чергу у навчальній діяльності. Роль педагога – помічник, фасилітатор, дирижер, друг у складній справі вивчення рідної мови.
Я щоразу керуюся словами відомого педагога В. Сухомлинського: “Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка!
Основними завданнями медіаспрямового сучасного уроку української мови є:
- відповідність навчального матеріалу вимогам науковості, оптимальності, єдності навчання і виховання, зв’язку з життям;
- реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної та розвивальної;
- урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей, інтересів і запитів;
- реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;
- інтегральність уроку (використання міжпредметних зв’язків);
- цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій;
- практична спрямованість уроку – всебічний мовленнєвий розвиток учнів;
- виховний мотив співробітництва вчителя та учнів.
Найважливіші складові медіаспрямованого сучасного уроку:
- сучасність – постійне прагнення до новизни і вдосконалення змісту уроку;
- оптимальність – спроба досягти навчально-виховних цілей при раціональному використанні часу;
- інтегральність – синтез знань із мови, літератури, історії, краєзнавства тощо;
- науковість – опора на досягнення сучасної лінгвістики, лінгводидактики, лінгвопсихології;
- відтворення процесу навчання і його результатів;
- програмування діяльності вчителя й учнів;
- використання медіатехнологій;
- якісна і кількісна оцінка результатів уроку.
Таким чином, уроки з використанням медіатехнологій спонукають до діяльності, спілкування, пошуку, активності, мислення, що є грунтом для життєбудови людини, формування її життєтворчості.
Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, виносить рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники, - тобто медіаосвічена!
Вічне Слово Шевченка на медіаоснові –
свіжий подих у вивченні української мови!
| 
