Незалежна Україна як повітря потребує нової школи,

яка хоч на крок йтиме попереду суспільства.

Новою за змістом, за системою, життєвою естетикою

 і технологією навчання та виховання,

що дасть країні покоління чисте, щедре,

порядне, доброчинне, працьовите…

О.Захарченко

Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотними змінами в житті її народу, оновленням усіх сфер діяльності людини, переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світоглядних орієнтацій. Принципово важливі положення концепцій визначають право школи й учителя на суверенність, автономність у виборі форм і методів навчання і виховання учнів, забезпечення максимального врахування й розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів, талантів, реалізацію демократичних прав дітей.

Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація – одним словом, нова життєва естетика.

Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння процесу навчання. Згідно із законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних задатків та можливостей в освіті.

Провідна роль в організації навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.

Чим більше вчитель буває в ролі учня, тим вище його професіональний рівень. Може, в цьому й полягає квінтесенція педагогіки: ти виховуєш уміння вчитися!

    Незадоволеність багатьох країн станом шкільної освіти призвела до необхідності її реформування. Змінюються цілі й завдання, що постали перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві, особистісно орієнтована система навчання поступово приходить на зміну традиційній.

     Наближення української освіти до сучасних стандартів – один із пріоритетних напрямків для нашої держави. Без якісної освіти неможливий розвиток економіки, тому застосування нових технологій у навчальному процесі стає необхідним, а часом і єдино можливим для розвитку вміння учнів самостійно оволодівати знаннями.

      Завдяки розширенню прямих зв’язків із закордонними освітніми школами все частіше в Україні впроваджуються інноваційні технології, нові освітні проекти, навчальні курси і навіть освітні програми. Українська освіта збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методами, які поліпшують якість навчання в наших школах, знання нашої молоді стає конкурентоспроможним. Саме тому актуальності набуває необхідність використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі для контролю знань, залучення до творчих проектів і самоосвіти, що є важливим завданням педагогічної теорії й практики сьогодення.

      На мою думку, саме профілізація суттєво збільшує пізнавальну самостійність учнів, мотивує потребу самовдосконалення, формує нову життєву естетику.

     Важливим фактором я вважаю також можливість учнів самостійно працювати, творити і навчатись, відчуваючи себе активними діячами і рушійною силою освітньої діяльності.

Тож не забуваймо, що людина нової генерації має заявити про себе долею, позицією та оптимізмом, а допоможе їй у цьому саме учитель, девізом роботи якого мають бути слова: «Виплекай Людину на фундаменті життєтворчості!»

     Немає абстрактного учня…

Мистецтво і майстерність навчання, виховання

полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості

кожної дитини, дати їй

радість успіху в розумовій праці.

В.Сухомлинський

      Нова життєва естетика… Життєтворчість… Модернові, на перший погляд, поняття, але, повірте, занурившись глибше у дану проблему, ви відкриєте стару, як світ, істину: усе нове базується на традиційному!

      Сучасна наукова думка пропонує педагогіку і психологію життєдіяльності, яка наголошує: «Ставтеся до дитинства серйозно! У житті немає чернеток і пауз, немає підготовчих періодів. У кожний конкретний момент свого життя дитина або реалізує, стверджує, або заперечує сама себе». Тож дії кожного сучасного педагога мають бути такими, що пробуджують творчий потенціал особистості до самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку.

Школа не повинна відставати від часу. Методика, за якою вже з першого класу впроваджують нову життєву естетику, та комп’ютерна грамотність довели свою прогресивність і дієвість.

Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне – навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

Технологія нової життєвої естетики – психологічна концепція принципів і моделей творчої побудови особистістю свого індивідуального життя, а також сукупність знань, методів і способів творчої побудови та реалізації життєвих планів і життєвої програми. Це духовно-практична діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування та творче здійснення свого індивідуального життя. Особистість у цьому процесі виступає як розвинена індивідуальність, суб’єкт, а об’єктом її творчих діянь є власне життя. Оволодіння мистецтвом нової життєвої естетики – це осягнення теорії життєбудови.

Таким чином, дана модель ефективнішою, дієвішою буде лише в умовах профілізації, бо у старших класах дитина має власний більш-менш конкретний життєвий орієнтир, підтримати який – наше, вчительське, завдання. Яким чином? Спробую довести…

Оскільки мова йде про філологічний профіль, то учень має можливість набути загальнокультурної літературної компетентності, ціннісно-світоглядної, читацької та мовленнєвої. Принципами їх здобуття та реалізації є гуманізм, демократизм, науковість, інтегративність, індивідуалізація, диференціація, системність та життєтворчість.

Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання української літератури є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу. Розробка комп’ютерних технологій навчання є необхідною умовою інформатизації освіти, мета якої – забезпечення доступності знань для кожного члена суспільства; розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу.

Отже, використання комп’ютера на уроках української літератури сприяє:

Підвищенню якості знань, умінь та навичок учнів;
Поглибленню та вдосконаленню їх під час самостійної роботи з ним;
Дає змогу реалізувати особистісні освітні цілі;
Кардинально поліпшує контроль і самоконтроль на основі зворотного зв’язку;
Робить навчання глибшим, різноманітнішим і змістовнішим.

У педагогічній літературі є різні визначення поєднання традиційної методики з ІКТ, але в будь-якому випадку воно базується на таких моментах:

Розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, критичного мислення, вміння самостійно шукати інформацію; самостійної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, яку учні виконують протягом певного часу;
Розв’язування певної значущої для учнів проблеми, яке б моделювало діяльність спеціалістів конкретної предметної галузі;
Подання підсумків роботи, що реалізується в реальному вигляді, формі (звіт, веб-сайт, доповідь, газета чи журнал тощо). Ці результати повинні мати конкретну форму й бути готовими до застосування на практиці;
Співробітництво учнів між собою і вчителем («педагогіка співробітництва»).

Учитель повинен враховувати психологічні та соціальні чинники, які впливають на процес вивчення української літератури в школі.

Відмова  від шаблонів та стереотипів – основна стратегія вчителя-філолога. У своїй роботі я намагаюсь керуватися основними ідеями педагогів-новаторів: «Діти повинні приносити зі школи радість» (В. Сухомлинський), «Усі діти без винятку – талановиті» (В.Шаталов), «Пошук опори – зв’язок із життям» (Е. Ільїн), адже саме вони сприяють виробленню гнучких методичних систем.

Нові підходи до організації уроку української літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.

Необхідно шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення.

Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя залежить, наскільки її зможуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.

Урок у новому розумінні слід розглядати як засіб розвитку особистісних якостей учня, збагачення його суб’єктивного досвіду, з одного боку, а з іншого – як середовище для повноцінної навчальної ціле реалізації учнів.

Критерії сучасного уроку української літератури відбивають ті зміни, що відбуваються в системі освіти, та рівень розвитку методичної науки.

Переді мною стоїть проблема більш детального вивчення ролі впровадження методу поєднання традицій з ІКТ  на уроках української літератури з метою розвитку індивідуальності учня, творчої особистості.

Зважаючи на нові підходи до вивчення літератури, перспективи подальшої роботи побачила ось у чому:

Використовувати інноваційні методи, засоби навчання;
Сприяти самовираженню кожного учня, використовуючи розвивальний потенціал уроку;
Через впровадження в практику  життєтворчих методів створити умови для розвитку індивідуальності кожного учня;
Відстежити взаємозв’язок сучасних навчальних технологій з різними формами організації уроків української літератури;
Використовувати можливості самоінтеграції на нестандартних уроках для розвитку дослідницьких і творчих здібностей учнів.

      Пропоную приклади  втілення нової методики з використанням технологій сьогодення. Це спроба використати комп’ютерні засоби для вивчення літератури, пов’язати навчальну методику з виховною роботою. Важливим фактором вважаємо також можливість учнів самостійно працювати, творити і навчатись, відчуваючи себе активними діячами і рушійною силою освітньої діяльності.

        Практична цінність дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть використовуватись під час викладання курсу української мови і літератури, при проведенні спецкурсів та факультативів у ліцеях і гімназіях філологічного профілю, в організації позакласної роботи з предмета.

     Тож хочу наголосити на особливостях викладання літератури із застосуванням ІКТ. Якось переді мною постало питання: оскільки інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стають невід’ємною частиною нашого життя, то чи доцільно їх активно впроваджувати в систему своєї роботи? Із часом відповідь стала однозначною: так! Упровадження ІКТ у навчальний процес не тільки характеризується поступовим нарощуванням темпу, зміною кількісних та якісних характеристик засобів, збільшенням обсягів інформаційних потоків, зміною технологій викладання, трансформацією систем взаємостосунків «учитель – учень» тощо, але й вимагає розробки та практичного використання науково-методичного забезпечення, ефективного застосування інструментальних засобів і систем комп’ютерного навчання й контролю знань, системної інтеграції цих технологій в існуючі навчальні процеси та організаційні структури.

    Тенденція активного впровадження ІКТ у систему моєї роботи підтверджується експериментальною роботою із виростання електронних навчальних посібників, тестових завдань та мультимедійних технологій. Що це дає? Чому я вибрала саме дану інновацію? Тому що наявні дидактичні можливості відповідних технічних засобів співвідносяться  з бажаними характеристиками.

Метод використання ІКТ для формування нової життєвої естетики надає можливість пізнати особливості функціонування літератури та сформувати всі життєво важливі компоненти. Презентація як вид наочності може використовуватися для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів. Окрім того, використання телекомунікаційних проектів передбачає тісний зв’язок між навчальною, професійною та дослідницькою діяльністю як вчителя, так і учня.

     За результатами проведеної роботи можна зробити такі висновки:

• Інформаційно-комунікаційні технології необхідно залучати до вивчення української літератури із урахуванням їх дидактичних можливостей, переваг та недоліків. Використання ІКТ передбачає проектування, організацію, підтримку та спрямування технологій залежно від навчальної мети.
• Активне впровадження ІКТ у процес вивчення літератури вимагає перегляду організаційних, змістових та функціональних компонентів навчально-виховного процесу.
• Змістовий компонент передбачає побудову моделей  та спеціальних дворівневих завдань із підвищенням їх складності, а також підбір як традиційних матеріалів, так і інформації нового типу відповідно до змісту та мети уроку.
• Контролюючий етап із визначення обсягу та особливостей знань, що їх засвоїли учні, може бути представлений як тестовими процедурами, так і виконанням завдань значного рівня складності.
• Необхідно враховувати вікові особливості використання ІКТ у школі: «сайтові» технології із постійною присутністю та допомогою вчителя та телекомунікаційні проекти.
• За умов використання ІКТ у профільних класах необхідним є визначення методів та прийомів забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, формування навчальних компетенцій.
• ІКТ як один із напрямків нової життєвої естетики виступає необхідним компонентом виховання сучасної людини – модернізованої, комунікабельної, ерудованої, освіченої, збагаченої життєвим досвідом.

Сучасній людині просто необхідний якісно новий виток розвитку суспільства, впровадження інновацій, постійне удосконалення результатів, формування нових взаємозв’язків і розвиток світового знання загалом.

Одна із особливостей сучасного розвитку системи педагогічної освіти полягає в пошуку оптимального співвідношення традиційного й інноваційного в процесі навчання. Досягнення єдності між традиціями та нововведеннями забезпечить фахівцю мобільність у професійній підготовці та використання власного творчого потенціалу в педагогічній діяльності.

Впровадження у систему  роботи нової життєвої естетики, спрямованої на формування оптимістичної людини з чіткою громадянською позицією, я вважаю, сприятиме поліпшенню якості навчальної практики, загальним кінцевим результатом якої будуть люди з компетенціями, необхідними для активної роботи, підтримки національної конкурентноздатності України на теренах освоєння прогресивних інформаційних і комунікаційних технологій. Тож давайте, шановні колеги, осучаснюватися, модернізовуватися, намагатися йти у ногу з часом – лише за таких умов, я гадаю,  вихованці побачать приклад людей нової генерації, щоб наслідувати наші вчинки, поведінку та життєвий оптимізм!