Ми живемо одночасно й у незмінному,
і в мінливому світі.
Тому нам треба спиратися
на обидві його «натури»
Г.С.Сковорода
Виховання… Процес доволі складний і довготерміновий… Виховується і маля, яке ще лежить «упоперек ліжка», і школярик за партою, і доросла вчителька біля дошки, і літній дідусь із вудкою на березі тихої річки…
Життя людини – це постійні зміни, життя суспільства – нестримний рух уперед і… нескінченне навчання і виховання. Сьогодні Україна поступово наближається до спільноти європейських народів. Отже, пріоритетне завдання сучасної школи – виплекати нашу молодь в зорієнтованості на цінності та ідеали, які живлять європейську цивілізацію. Переконана, що це може зробити саме оновлена українська школа – Дім, де Плекається Людина.
Що ж маємо сьогодні? Доступ до джерел інформації, надмірне захоплення аудіо–відео–комп’ютерною технікою, відрив від справжнього мистецтва і реального життя, заглиблення дитини у віртуальний світ породжує досить часто
впевнених у собі, але байдужих до оточуючих людей. Це суперечить нашому менталітету і християнській моралі. Тож на допомогу приходить медіаосвіта як аналітичний чинник людської життєтворчості.
Кожен день педагогічної праці переконує мене в тому, що тільки живе слово – це очі, що бачать сьогодні красу. Саме тому у своїй роботі і хочу акцентувати увагу вчителів–словесників на сутності і вагомості поєднання традицій і новаторства як грунту нової життєвої естетики.
Мета життєтворчості дуже проста:
Через мову і медіа йде духовна краса!
Слово ж Шевченкове – основа навчання,
Приклад для розвитку і виховання!
Переконана: справжній учитель сьогодні, як художник, повинен добирати потрібну палітру барв, як музикант, має розучувати етюди, створювати настрій, як журналіст чи письменник, покликаний створювати методи і прийоми навчання. Основна місія педагога – виховання, соціальний захист, збереження індивідуальності. Учитель–майстер щоразу відпрацьовує, шліфує свій урок, створюючи досконалі ритми і мелодії його.
Саме тому пріоритетною основою сучасного уроку української мови вважаю запропоновані програмою соціокультурні змістові лінії. На мою думку, це ефективно спрацьовує на розвиток соціальної компетентності сучасного школяра, удосконалює його вміння аналізувати текст.
Епіцентром таких уроків роблю не тільки слово, а й роботу з ним. Велику увагу приділяю тематичному спектру мовленнєвих взірців на уроках, тобто текстів. Досвід роботи показує, що саме на заняттях, де центральне місце займає опора на зв’язний текст, учитель може якнайповніше поєднати навчання з вихованням, створити атмосферу творчої співпраці, взаєморозуміння, довіри, одним словом, психологічного комфорту.
Тож медіаосвітні тенденції на сучасному етапі розвитку та становлення національної освіти – свіжий ковток джерельної води із Криниці Життя!
Знає зрілий і старий, і ти запам’ятай, дитя, -
В оновленому слові – основа майбутнього, сила життя!
Процес навчання розвивається за схемою:
від неясного, але більш доступного,
до зрозумілого і більш осмисленого
Аристотель
Сучасний урок – це передусім урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для формування особистості учня, його активного розумового розвитку, а також розвитку творчих здібностей дитини. Таким чином, завдання педагога – створити умови для самоствердження, самореалізації та саморозвитку особистості. «Не треба учителеві в своїх викладах вичерпувати тему: треба давати дітям змогу самим доходити до остаточного розуміння», - наголошувала Софія Русова. Ключовими принципами в роботі педагога мають стати проблемність, свідоме засвоєння учнями, зацікавленість, самостійність, толерантність, емоційна розкутість, психологічна комфортність. За такого підходу ми не лише передаватимемо істину дитині, а вчитимемо знаходити її.
Тому, на наше переконання, весь навчально-виховний процес має бути зорієнтований на використання ефективних педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поновлювалися б знання та вміння, а й розвивалися б такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння здобувати знання, творчо виконувати завдання. За словами А.Дістервега, поганий учитель передає істину, добрий – вчить знаходити її. І саме від нас, дорослих, вважав В.О. Сухомлинський, залежить, чи відчує дитина романтику, красу пізнання.
Доброзичливе, щире, відкрите, наукове, емоційне спілкування – ось що таке уроки мови та літератури, на яких може не бути ні вчителя, ні учня, а тільки читачі, які йдуть незвіданими стежками, дивуються, сперечаються, діляться враженнями, пізнають нове, вчаться аналізувати життєві події.
Так, саме життя є найпершим і найважливішим учителем дитини, яка живе сьогодні у стрімкому, динамічному, шаленому вирі родини, школи та … медіа.
Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими «сферами-користувачами» мультимедійних розробок.
Мета моєї роботи – навчити дітей добувати інформацію і вміння її аналізувати, розвивати вміння робити це швидко й ефективно – формує навичку, що знадобиться їм у житті, незалежно від обраної професії. Проведення подібних уроків дозволяє поглиблено усвідомлювати та засвоювати учнями навчальний матеріал, бо створюють сприятливі умови для формування в дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно.
Основні завдання:
розвивати у дітей креативне мислення;
вчити по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;
повніше й точніше висловлювати свої думки;
проявляти свої індивідуальні можливості;
долати певні труднощі у навчальній діяльності;
будувати творчий процес самостійно тощо.
Сучасні освітні комп'ютерні програми (електронні підручники, комп'ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи - архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на межі багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.
Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв'язанні цих проблем важливе місце посідають медіа.
Для мене цікавим у дослідженні є не стільки технологія комп'ютерного іміджу та звуку, скільки освітнє різноманіття та розвиток тих змін, які відбуваються в учневі під впливом медіа.
Працюючи у школі ХХІ століття, я вважаю, що це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Перед тим, як розпочати роботу з комплексного застосування медіатехнологій, я провела дослідження ефективності використання мультимедійного супроводу навчальних занять з української мови. Виявилося, що рівень сприйняття інформації учнями зріс майже вдвічі.
Палітра медіа, які я використовую на уроках української мови:
інформаційні технології;
електронні підручники;
окремі типи файлів (зображення, відео -, аудіо -, анімації);
розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один
формат - презентації, web-сторінки) тощо.
У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.
Ще Я.А.Коменський у праці «Велика дидактика» писав: «...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...»
Працюючи в класах, де використовуються мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначився такими перевагами:
краще сприймається матеріал учнями, зростає їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити),
відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій),
скорочуються види робіт, що стомлювали учня,
використовую різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлюю динамічне подання матеріалу, забезпечую умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.
Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовую на уроках української мови, можна стисло визначити так:
посилення мотивації навчання;
активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);
індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
урізноманітнення форм подання інформації;
урізноманітнення типів навчальних завдань;
створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
постійне застосування ігрових прийомів;
забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;
можливість відтворення фрагмента навчальної діяльності.
Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:
зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
скорочення часу на розкриття проблеми.
Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею, а також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. Процес навчання стає процесом дослідження.
Тож можна зробити певні висновки…
Урок із використанням медіа - один із засобів особистісного навчання. Він розрахований на кожного учня окремо і на клас у цілому. Кожен епізод уроку в окремого учня викликає особисті почуття, бачення в окремих його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання, бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.
Використання медіа – це і як цілісний урок, так і етап певного уроку або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи, зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.
Ефективності досягаю застосуванням сучасних мультимедійних засобів навчання: асоціативні малюнки учнів, підбір тематичних прислів’їв, образних висловів до тексту; творчі міні – тексти, діалоги, разки мелодійних слів.
Багатьом школярам самим подобається складати різнорівневі завдання та запитання до тексту. Повсякчас заохочую дітей до завдань і теоретичного, і практичного плану. Високо ціную глибоко продумані запитання та завдання творчого характеру. Ефективно використовую на уроках “Дерево питань”, “Творчі відрядження”, “Словник мелодійних слів”, “Лексичні розминки”, “ Розрізані смужки”, “ Думки, навіяні уроком”.
Як показує практика, діяльність учнів слід направляти у русло Медіарічища, бо серед розмаїття сайтів у мережі Інтернет їм важко знайти освітні – ті, які потрібні у першу чергу у навчальній діяльності. Роль педагога – помічник, фасилітатор, дирижер, друг у складній справі вивчення рідної мови.
Я щоразу керуюся словами відомого педагога В. Сухомлинського: “Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона – засушена квітка”.
Основними завданнями медіаспрямового сучасного уроку української мови є:
- відповідність навчального матеріалу вимогам науковості, оптимальності, єдності навчання і виховання, зв’язку з життям;
- реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної та розвивальної;
- урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей, інтересів і запитів;
- реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;
- інтегральність уроку (використання міжпредметних зв’язків);
- цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій;
- практична спрямованість уроку – всебічний мовленнєвий розвиток учнів;
- виховний мотив співробітництва вчителя та учнів.
Також обов’язковими я вбачаю такі вимоги до медіауроку:
- відповідне теоретичне підґрунтя має визначати науковий рівень змісту уроку;
- за умови належного наукового рівня забезпечувати оптимальність змісту уроку;
- урок має бути містким, але не перевантаженим, бо порушення цієї умови призводить до механічного запам’ятовування матеріалу, послаблення інтересу; раціонально використовувати час;
- урізноманітнювати види робіт, методи та прийоми навчання і викладання, організаційні форми уроку, широко поєднувати індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи;
- добирати суб’єктивно значущу для учнів інформацію, соціокультурно спрямовані тексти і різноманітні мовленнєві зразки для наслідування;
- забезпечувати інтенсивну мовленнєву практику учнів, цілеспрямовану і систематичну роботу над розвитком зв’язного мовлення;
- постійно активізувати учнів (максимальне включення до різних видів діяльності) і розвивати їхню самостійність та ініціативність;
- ураховувати навчально-виховні можливості уроку, передбачати, щоб зміст сприяв вихованню (національному, розумовому, моральному, естетичному) особистості учня;
- виховувати в учнів стійкий інтерес до мови та літератури;
- постійно збуджувати позитивне емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелект та естетичні потреби школяра;
- дбати про високу педагогічну культуру вчителя-словесника, його постійне духовне збагачення, ідейно-моральне зростання.
Найважливіші складові медіаспрямованого сучасного уроку:
сучасність – постійне прагнення до новизни і вдосконалення змісту уроку;
оптимальність – спроба досягти навчально-виховних цілей при раціональному використанні часу;
інтегральність – синтез знань із мови, літератури, історії, краєзнавства тощо;
науковість – опора на досягнення сучасної лінгвістики, лінгводидактики, лінгвопсихології;
відтворення процесу навчання і його результатів;
програмування діяльності вчителя й учнів;
використання медіатехнологій;
якісна і кількісна оцінка результатів уроку.
Таким чином, уроки з використанням медіатехнологій спонукають до діяльності, спілкування, пошуку, активності, мислення, що є грунтом для життєбудови людини, формування її життєтворчості.
Я, як учитель, постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, різні освітні сайти, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників, мережі Інтернет. Та чи може бути інакше? Адже знання – це життя!
Основою принципу зв’язку медіа зі словом є центральне положення класичної філософії і сучасної гносеології, відповідно до якого точка зору життя, практики – перша й основна точка зору пізнання. Названий принцип спирається на низку філософських і педагогічних положень, що відіграють роль закономірних першооснов: продуктивність і якість навчання перевіряються, підтверджуються і скеровуються практикою; практика – головний критерій істини, джерело пізнання і царина застосування результатів навчання; правильно поставлене виховання випливає із самого життя, практики, нерозривно з нею пов’язане, готує підростаючі покоління до активної перетворюючої діяльності; ефективність формування особистості залежить від включення її у трудову діяльність, визначається змістом, видами, формами і спрямованістю останньої; ефективність зв’язку навчання з життям, теорії з практикою залежить від змісту освіти, організації навчально-виховного процесу, застосування форм і методів навчання, часу, що відводиться на трудову і політехнічну підготовку, а також від вікових особливостей учнів; чим досконалішою є система трудової і продуктивної діяльності учнів, де реалізується зв’язок теорії з практикою, тим вищою є якість їхньої підготовки; чим краще поставлені продуктивна праця і профорієнтація (профільна підготовка) школярів, тим успішніше відбувається їхня адаптація до умов сучасного виробництва; чим вищий рівень політехнізму на шкільних уроках, тим дієвішими будуть знання учнів; чим більше знання школярів у своїх ключових моментах взаємодіють із життям, застосовуються на практиці, використовуються для перетворення навколишніх процесів і явищ, тим вища усвідомленість навчання та зацікавленість ним.
Практична реалізація принципу зв’язку медіа з життям ґрунтується на творчому дотриманні правил, що ввібрали в себе теоретичні висновки і досвід минулих поколінь, кращих сучасних шкільних колективів.
- Суспільно-історичною практикою, щоденним життям доводьте учням необхідність наукових знань, що вивчають у школі. Навчайте так, щоб вихованець і розумів, і відчував, що навчання, продуктивні знання є для нього життєвою необхідністю.
- Навчаючи, йдіть від життя через медіа до знань або від знань через медіа до життя. Зв’язок «знання - медіа - життя» повинен бути наявним завжди.
- Постійно, глибоко і переконливо розкривайте діалектичний зв’язок медіа зі словом. Покажіть, що наука розвивається під впливом недійних потреб, наводьте конкретні приклади, розкривайте перед учнями сторінки боротьби людства за полегшення праці, роль наукових знань у цьому процесі.
- Розповідайте школярам про нові сучасні технології, прогресивні методи, нові виробничі відносини.
- Не уникайте гострих і важких запитань, що стосуються взаємин між людьми, характерних для ринкових реалій. Пояснюйте дітям, що кожна людина знайде своє місце в житті, отримає гарну роботу, якщо навчиться у школі того, що необхідно для реалізації її життєвих планів.
- Наполегливо привчайте учнів перевіряти і застосовувати свої знання на практиці. Використовуйте навколишню дійсність і як джерело знань, і як місце їхнього практичного застосування.
- Не повинно бути жодного уроку, жодного заняття, на яких би учень не знав життєвого значення того, що він робить.
- Складайте і вирішуйте зі своїми учнями завдання і вправи на основі реальних виробничих проблем, залучайте до їхнього аналізу і перевірки виробників.
- Проблемно-пошукові і дослідницькі завдання – кращий засіб зв’язку медіа зі словом. Широко використовуйте їх у різних поєднаннях.
- Виховуйте в учнів свідоме і позитивне ставлення до навчання, постійно підкреслюйте, що тільки своєю головою і руками людина досягає успіху. Показуйте особистий приклад такого ставлення.
- Медіапрацю учнів організовуйте так, щоб вона супроводжувалася самостійними спостереженнями і міркуваннями, збуджувала запитання, стимулювала потребу більше дізнатися про все, прагнення розібратися в незрозумілому.
- Упроваджуйте ІКТ у навальний процес. Допомагайте школярам оволодівати, програмувати і прогнозувати свою діяльність.
- Виховуйте в учнів прагнення до постійного поліпшення своїх результатів, розвивайте змагальність.
- Спонукайте учнів до самостійної праці щодо надбання знань з української мови. Використовуйте зв’язок навчання з життям як стимул для самоосвіти.
- Позакласну роботу зі свого предмета ви зробите тим привабливішою для учнів, чим тісніше пов’яжете її з вирішенням цікавих для них практичних завдань на основі медіа.
- Розкривайте, закріплюйте і переносьте успіхи учня в одному виді діяльності на інші: від епізодичного успіху – до високих постійних досягнень.
- Принципова критика, об’єктивність, вимогливість до себе, критичний аналіз своїх учинків – шлях до самовдосконалення. Коли вчитель каже: «Сьогодні весь клас працював погано», - він повинен обов’язково додати: «І я теж».
Отже, медіаосвіта – широке поле для діяльності вчителя на теренах навчання та виховання самодостатньої особистості, для її життєтворчості.
Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.
Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, виносить рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники, - тобто медіаосвічена!
Життя ставить перед учителем нові вимоги, проблеми, яких звісно, багато і не всі можна розв'язати одночасно. Сьогодні недостатньо орієнтувати учнів на засвоєння мови як системи і вважати, що знання з фонетики, лексикології, граматики, синтаксису є гарантією успішного майбутнього. Тому перед собою ставлю такі завдання:
• допомогти учневі стати самодостатнім носієм мови,
який володіє сумою лінгвістичних знань і має практичні навички активної роботи зі словом;
• прагнути засвоєння учнями логіки мовлення, тобто дотримання орфографічних, орфоепічних, граматичних, морфологічних та синтаксичних законів мови, шляхом детального опрацювання текстів програмових соціокультурних змістових ліній.
формувати в учнів навички складати алгоритм навчальної діяльності, уміння здобувати інформацію з різних джерел, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці;
виробляти вміння формулювати, висловлювати, доводити власну думку;
орієнтувати на навчання протягом усього життя.
Отже, медіаосвітні тенденції на сучасному етапі розвитку та становлення національної освіти – необхідна умова життєтворчості, адже дитині необхідний помічник-учитель для того, щоб не заблукати у лабіринтах Її Величності Медіа.
А переваги медіаосвіти ось у чому:
краще сприймається матеріал учнями, зростає їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити),
відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій),
скорочуються види робіт, що стомлювали учня,
використовую різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлюю динамічне подання матеріалу, забезпечую умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи тощо.
Упевнена: неталановитих дітей не буває. Кожен має свою іскринку. Дуже важливо своєчасно помітити той паросток, не дати йому загинути, зів'янути.
Завдання кожного вчителя — розкрити потенціал дитини, розвинути його.
Шановні колеги, давайте щоденно дбати про те, щоб наші діти–квіти розцвітали здоров’ям і знаннями, пахли усмішкою і творчістю, а жили розумом і Вічною Шевченковою Мудрістю…
Любімо ж Шевченка! Шануймо Кобзаря! Живімо Його Заповітами!
|
