Сутність людини – творчість.

Саме вона підносить людину над долею, робить її переможцем.

Саме у творчості відкривається з найбільшою глибиною

 внутрішній світ людини.

Саме творчість людини перемагає смерть

і виходить за обмежений простір

своєї особистісної сутності.

Творчість – початок, що дає людині безсмертя.

Р.Ролан                    

         Життя – вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом непередбачувано. У період реформування освіти роль учителя в навчально-виховному процесі має бути переосмислена кожним, і кожен має зрозуміти, усвідомити власну роль у житті нашої держави і в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, відкрите в щоденній копіткій праці, здійснити крок на шляху опанування таких педагогічних технологій, які б допомогли вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.

            Усі наукові дослідження й педагогічна практика сучасної школи спрямовані на те, щоб роки перебування в школі були не підготовкою до життя, а власне життям.

             На уроках учитель має не просто дати суму знань, а сформувати життєві компетентності як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. «Мета школи – привчити до життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце» - писала Софія Русова.

          Орієнтація на такі особливості сучасного навчально-виховного процесу зумовлює мій вибір , як учителя-словесника, такого прийому роботи, як асоціативне навчання, в основі якого – підготовка молодої людини до громадянської активності в європейському суспільстві у поєднанні із розкриттям власного «я», зі швидкою реакцією на все нове, повноцінного, інтелектуально розвиненого, з ідеальними комунікативними здібностями громадянина України. Тому вважаю, що такі форми роботи, як

асоціативане моделювання,

фразеологічні хвилинки,

рольові ігри,

ситуативні колізії,

дослідницька діяльність,

вільна імпровізація,

захист композиції,

пізнавальні ігри,

фактологічні та асоціативні диктанти,

захист малюнків,

поширення тексту з опорою на музику,

словесне малювання,

вільне письмо, життєві ситуації,

складання синонімічних рядів     тощо

сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

     Хочу зупинитися на одній із провідних технологій асоціативного навчання – моделювання. Види даного прийому можуть бути словесні, музичні, живописні, символічні тощо. Вони активізують власні переживання, співвідносять їх із авторськими образами, матеріал уроку грунтується на підготовці до життя, знаходить глибший відгук у душах моїх вихованців.

     На основі асоціативних рядів учні моделюють образи, характери, події, що дає змогу пізнати духовний світ дитини, увійти до нього, внести вчительські корективи. Наприклад,

             дощ – свіжий, теплий, ніжний, холодний, осінній, нудний... (перед вивченням поезії чи прозового уривка). Далі можна дати завдання скласти ілюстративну модель дощу.

      Цікавою буде й форма роботи, так би мовити, «зворотного плану», коли асоціацією стає означуване слово. Скажімо, до ряду означень – красивий, русявий – абсолютно логічною асоціацією є юнак (чоловік). 

      Важливість такого виду робіт не тільки в тому, що вони апелюють до різних відчуттів, а й у «розкріпаченні» школяра, який не боїться дати неправильну відповідь, оскільки, знову ж таки, озвучує власні почуття й асоціації.

      Різновидом роботи з асоціаціями є створення семантичних символів, карт, метафор. Вони можуть бути графічними, ілюстрованими або словесними.

      Можливі такі варіанти завдань:

-         дібрати символ або метафору, якими можна було б передати суть образу (смисл життя письменника);

-         графічно зобразити основні сюжетні лінії твору та їхні елементи;

-         графічно зобразити взаємозв*язок  компонентів композиції;

-         створити візуальний образ, який включає в себе художню деталь тексту;

-         за допомогою візуального образу виразити тему (проблему, ідею) твору;

-         створити семантичну карту, яка розкривала б зміст духовного світу митця.

                                                                       Семантична схема

Духовний світ Лесі Українки

Розумова сфера

Почуттєва сфера

Вольова сфера

Національна самосвідомість

Патріотизм

Людина – трудівник

Прагнення бути корисною Україні

Глибокий патріотизм

Біль

Наполегливість

Воля

Цілеспрямованість

Витримка

На мою думку, види уроків з елементами асоціативного моделювання, які я впроваджую у власній практиці, допомагають відійти від стандарту, “підштовхнути” учня до власного,неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя.

      Це, як правило,

уроки – відверті розмови,

уроки вільного спілкування,

уроки історичної правди,

уроки – взаємопроникнення,

уроки – роздуми,

уроки – рольові ігри,

уроки – аукціони,

 уроки – дослідження,

уроки – ділові ігри,

уроки – синтези,

уроки – захисти композиції,

уроки – пізнання істини,

уроки – народознавчі аспекти,

уроки – звіти,

уроки – лінгвістичні дослідження,

уроки – засідання,

уроки – практикуми        тощо.

    Найвизначніше місце у реалізації проблеми виховання гідного громадянина своєї держави займають уроки-взаємопроникнення, які починаються сеансом аутотренінгу.

     Алгоритм проведення наступний:

Сядьте зручно.
Візьміться за руки.
Закрийте очі.
Відчуйте тепло долонь один одного.
Повторюйте за мною:

“Я спокійний...

Я розумний...

Я щасливий...

Я впевнений у собі...

Я маю чуйне серце...

Я віддаю його добрим справам...

У моїй душі живуть Віра, Надія і Любов...

Я вірю в добро...

Я сподіваюсь, що світ стане кращим...

Я люблю життя...

Я люблю землю... Бо я - справжній громадянин своєї держави!
Подаруймо один одному посмішку.
Відкриймо свої душі!

Отже,  використовуючи  такі форми роботи, як асоціативе малювання та моделювання, вирішення проблем, життєві ситуації, медіація, я керуюся, насамперед, ефективністю кінцевого результату, роботою на перспективу.

 Саме це дає засади формування громадянських компетентностей, що є досить актуальним на сьогоднішніх уроках словесності.

        Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації асоціативного навчання. Це не самоціль, а лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню, доброзичливості і, найголовніше, саморозкриттю та саморозвитку особистості.

         Результат від таких уроків стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом. А це, погодьтеся, має важливе значення для всієї вчительської роботи.

         Тож виховуймо словом гідного громадянина своєї держави – справжнього українця-європейця!