Педагогічні технології,

орієнтовані на творчий розвиток особистості,

є невід`ємною складовою інноваційної освіти.

С.Сисоєва

      Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Інноваційна філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток потенціальних можливостей і здібностей учнів. Розв`язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості.

    Вдалий вибір методів і прийомів навчання в конкретних умовах, застосування оптимальних педагогічних технологій у кінцевому результаті повинні сформувати такі особистісні якості учня:

когнітивні (пізнавальні) – уміння відчувати навколишній світ, ставити запитання, обгрунтовувати свої світорозуміння, вступати у змістовний діалог чи дискусію, робити висновки;
креативні (творчі) – виявляти гнучкість розуму, фантазії, натхнення; мати власну точку зору, виявляти ініціативу; бути нестандартним, неординарним;
оргдіяльнісні – уміння ставити мету й забезпечувати її досягнення, програмувати дії; самоаналіз і самооцінка;
комунікативні – здатність до неконфліктної взаємодії з іншими суб`єктами й навколишнім світом.

Таким чином, сучасна школа покликана застосувати модель

навчання, яка базується на діалогових формах спілкування, активній взаємодії  та партнерстві. Ми вважаємо, що найефективнішою новітньою технологією є асертивна, бо при цьому створюються умови для вивчення особистості учня та її розвитку, спрямування на самопізнання, самовдосконалення, підвищується зацікавленість у навчанні.

             Пошук можливостей для використання елементів асертивних технологій навчання у школі – складний емпіричний процес. Педагогу, який вирішив удосконалити й змінити свою вчительську практику, важко усвідомити, що цінні не лише прийоми й стратегії буль-якої технології, а ті ідеї та принципи, які формують їх цілісність і практичність.

Що це дає? Чому вибрана саме дана інновація? Спробуємо довести, бо вважаємо, що  родзинки педагогічної творчості зацікавлять багатьох колег-мовників, адже девізом нашої роботи є слова:

«Плекай дитину як часточку душі своєї!

Твори, існуй, живи для неї!»

     На сучасному розвитку цивілізації особливу роль відіграє інноваційний потенціал суспільства, що потребує особистостей, здатних системно швидко знаходити потрібну інформацію, приймати адекватні рішення, створювати принципово нові ідеї в різних галузях знань. А це, в свою чергу, формує соціальне замовлення на нові підходи в системі освіти, нове педагогічне мислення, нове ставлення педагога до своєї діяльності, результатом  якої має бути формування креативної особистості. Для цього в освітній сфері має панувати атмосфера творчості, постійного пошуку, які є живильним середовищем для нових ідей та досягнень.

             Ось і вирішили ми, як учителі-словесники, внести інноваційні елементи в систему своєї роботи. Насамперед, зупинилися на асертивній формі навчання, тож пропонуємо вам ознайомитися з основними його методами й техніками.

            Асертивність – якість особистості, риса характеру, що виявляється в самоствердженні особистості, свідомому прийнятті вимог інших.

            Асертивна людина – та, яка прагне розуміння власних цілей і того, до чого прагне партнер по спілкуванню; поважає чужі права, думку іншого, при цьому з повагою ставиться і до себе самої; може переконати інших надати їй допомогу або ставитися до неї люб`язно, домовитися і знайти компромісне рішення проблеми. Для такої людини характерні позитивне ставлення до людей та адекватна самооцінка.

            Мета асертивного навчання: формування навичок  критичного мислення, прийняття незалежного зваженого рішення у складних життєвих ситуаціях, а також у ситуаціях міжособистісної та соціальної взаємодії.

            Завдання: розвиток навичок асертивної поведінки та відстоювання власної незалежної позиції.

           Схематично модель такої людини можна зобразити так:

Я - фантастичне

Я - динамічне

Асертивне навчання передбачає як мінімум три види активності:

фізичну (говоріння, слухання, письмо);
соціальну (обмін думками, враженнями; постановка запитань, відповіді на них);
пізнавальну (внесення доповнень в інформацію вчителя, самостійний пошук шляхів розв`язання проблеми).

          Лише за умови, що всі три види активності будуть взаємопов`язані й різноманітні, асертивне навчання буде ефективним.

         Важливо, щоб учні усвідомили себе  частиною соціуму й активно прагнули до самореалізації:

Узагальнивши результати своєї роботи, ми визначили такі переваги застосування асертивного навчання:

зацікавлене ставлення учнів до нестандартної організації освітнього процесу;
активізація мислительної і творчої діяльності, покращання показників запам`ятовування навчальної інформації;
формування мотиваційної готовності до міжособистісної взаємодії;
розвиток навичок аналізу й самоаналізу в процесі особистісної рефлексії;
розвиток критичного мислення та мовленнєво-комунікативних умінь учнів тощо.

      Тож ми, як учителі, ставимо собі за мету, насамперед, виховати людину-творця, людину духовну, гуманну, високоморальну, самодостатню. І неабияку роль у цьому відіграє саме асертивне навчання, яке грунтується на співпраці вчителя та учнів у поєднанні з педагогічною імпровізацією.

       Викладання літератури – це специфічна   галузь творчої педагогічної діяльності, котра спонукає вчителя до нестандартного художньо-педагогічного мислення. Викладач літератури приречений на творчість, що зумовлюється, по-перше, предметом його діяльності – вивчення художніх творів як неповторних явищ вселюдської культури; по-друге, специфічною естетичною природою процесу передачі учнями літературних знань; по-третє, особливою роллю у творенні особистості дитини, її інтелекту, душі, моралі та естетичних смаків.       

      Використовуючи  асертивне навчання, ми керуємося, насамперед, ефективністю кінцевого результату, роботою на перспективу. Саме це дає засади формування цілого комплексу компетентностей, що є досить актуальним на сьогоднішніх уроках української літератури.

         Результат від таких уроків стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом. Дана модель співпраці бере до уваги саморозвиток дитини, тобто свободу її особистості.

         Тож  запалюймо в юних серцях вогник творчості й будьмо активними учасниками естафети духовних скарбів нації і людства новим поколінням!