У наших школах не повинно бути

 нещасливих дітей,

душу яких гнітить думка,

що вони ні на що не здібні.

Успіх у навчанні –

єдине джерело внутрішніх сил дитини,

які породжують енергію

для переборення труднощів,

бажання вчитися

В.О.Сухомлинський

       У глобалізованому світі третього тисячоліття шанс на успіх перед Україною відкриває лише ефективна реалізація її людського потенціалу. Як європейська за своєю цивілізаційною належністю нація, Україна у своєму розвитку має спиратися на людиноцентричну систему цінностей, за якою інтелект, освіта, професійний досвід, соціальна мобільність, одним словом, - конкурентноспроможність – головна складова національного багатства та основний ресурс соціально-економічного розвитку, індикатор здатності до інновацій у професійній діяльності і соціальному житті.

       В основу розвитку інтересів людини, її прагнення жити і творити в гармонії зі своїми цінностями, з суспільством і природою покладено Вічне Слово як поштовх до максимального розкриття потенціалу людини, досягнення свободи особистості і водночас її готовності брати на себе відповідальність за себе, свою родину, місцеву громаду і країну.

       Тому метою шкільної літературної освіти є прилучення учнів через розвиток інтересу до читання і художнього слова до кращих літературно-мистецьких надбань людства, які є важливим чинником формування духовного світу особистості. Увага вчителя повинна зосереджуватися на можливостях літератури як джерела естетичної насолоди, засобу пізнання особистістю себе й інших людей.

      Досягнення цієї мети можливе за умови зміцнення акценту із процесу передачі знань на вироблення читацьких умінь, у єдності їхньої когнітивної складової (реагування на незнайомі слова, з`ясовування їхнього значення, трактування змісту окремих виразів, художнього твору загалом) і здатності до налагодження діалогу з текстом (віднадходження інтертекстуальних зв`язків, формулювання оцінних суджень щодо особистісної значущості вивченого). Це формує конкурентноспроможну особистість – розвинену інтелектуально та духовно, емоційно виважену, самостійну, неординарну. Це надважливо в умовах сьогодення, бо сучасна молода людина повинна вміти аналізувати ситуацію, ставити цілі, планувати, проектувати й організовувати власну й колективну діяльність, рефлексувати.

      Серед передумов, що стимулюють розвиток конкурентноспроможної особистості, самоусвідомлення посідає чи не найважливіше місце. Завдяки йому дитина починає розуміти, як виконує свої учнівські обов`язки, вчиться порівнювати себе з товаришами, робить висновки щодо її відмінностей від ровесників – тобто відповідально сприймає свою особу у соціумі.

     Самоусвідомлення доє змогу учневі бути більш самостійним – виносити рішення щодо своїх вчинків, виявляти стійкість у поведінці, обдуманіше поводитися. Із розвитком цієї здатності з`являється можливість самостійно, на основі власних спонукань спрямовувати свою поведінку незалежно від зовнішніх впливів. У ході цього процесу у школярів народжується потреба самостійно здійснювати свої плани й наміри.

     Ось чому розвиток самоусвідомлення потрібний не лише для виховання моральної поведінки, а й особистості у цілому. Завдяки зануренню «у себе» учень може стати співучасником навчально-виховного процесу й виконувати разом з учителем поставлені завдання. Таке співробітництво виникає тоді, коли дитина правильно, у відповідності з власними успіхами, осмислює себе. При цьому необхідно, щоб вона знала не лише свої позитивні якості, а й негативні, зрозуміла, які властивості в неї формуються під час навчальної діяльності, прагнула самореалізації, самовдосконалення, усвідомлювала поставлені перед собою цілі та завдання й успішно їх розв`язувала.

     Яким же чином визначається рівень самоусвідомлення? Найкраще, на мою

думку, - через інтернальність – схильність індивіда до усвідомлення своєї життєвої філософії. Найчастіше практикую в системі своєї роботи інтернальні форуми як найбільш сприятливий метод самозанурення та самокритики. Також використовую різні форми інтернальності: «Я-характер», «Я-спроможність», «Я-поведінка»тощо.

      Хто із словесників не мріяв про учнів, які б читали всі програмові твори, а на уроках активно працювали, демонструючи глибокі знання і наполегливість у їх здобутті? Безумовно, кожний учитель прагне, щоб його уроки були змістовними, емоційно насиченими, відповідали б тенденціям сучасної освіти — особистісній і компетентнісній зорієнтованості, розвивальності, діалогічності, спрямованості на використання інформаційних технологій тощо, а головне, — залишали яскравий слід у душі дитини.

У справжнього вчителя –

найважче і найрадісніше життя,

трепетно хвилююча і водночас

складна творчість,

надзвичайно тонкі інструменти,

які вічно вдосконалюються

і якими він впливає на душу людську

В.О.Сухомлинський

     З огляду на те, що сучасне суспільство ста­ло на шлях переходу до ринкової еко­номіки й демократизації, перед педагогами по­стало питання: як найкраще підготувати учнів до демократичного та економічно продуктивного життя? Для школярів у сучасних умовах голов­не завдання - навчитися ефективно відшуковувати знання і критично мислити, сприймати но­ву інформацію, ретельно й критично її досліджу­вати, осмислювати різні погляди, піддавати певні ідеї м'якому скепсисові, перевіряти їх на можливість використання. Крім того, учені вважають, що більш як 25% тих видів діяльності, які будуть запитані у XXI ст., сьогодні ще немає, а ті, що вже є, істотно зміняться. Тому людям потрібні будуть абсолютно нові знання, уміння й навички. Першопричиною цих проблем стали інформаційний і технологічний вибухи у сфері інформаційного забезпечення, котрі спровокува­ли екстраординарне виробництво інформації, а з технологіями СD та мережі Інтернет велика за об­сягом інформація, зокрема матеріали найвідоміших бібліотек і всі можливі банки даних, стала приступною для всіх охочих.

Усе це наводить на думку, що за період на­вчання у школі вже неможливо буде передати дітям ту кількість знань, яка стане їм у пригоді протягом усього життя. Конкретна інформація, яку можемо дати нашим учням, становить тільки невелику частину будь-якої галузі знань.

Як  же виховати  тоді конкурентноспроможну особистість?

На допомогу приходить опосередкованість спілкування як золота ниточка, що з’єднує сам процес здобуття знань із життєвим досвідом на основі використання найсучасніших інформаційно-комунікаційних технологій, із самоусвідомленням особистістю значення свого «Я» для соціуму. Як поєднати ці парадигми? Через інтернальність!

Екстернальність – інтернальність – схильність індивіда до визначеної форми  контролю. Якщо відповідальність за події, що відбуваються в її житті, людина бере на себе, пояснюючи їх своєю поведінкою, характером, спроможностями, то це – інтернальний контроль. Якщо домінує схильність приписувати причини того, що відбувається, зовнішнім чинникам (соціуму, навколишньому середовищу, долі або випадку), то це – екстернальний контроль.

     Тож очевидно, що лише інтернальне навчання дасть позитивні результати!

     При цьому завдання вчителя чіткі і зрозумілі:

формувати  загальнонавчальні  вміння  учнів  як  основу  інтернальної  діяльності;
на  уроках  використовувати  випереджальні  завдання,  які  передбачають  творчу  діяльність  учнів;
на  уроках  української  мови  та  літератури  формувати  навички  дослідницької  діяльності  та  залучати  учнів  до  виконання  завдань  творчого  характеру;
розвивати  вміння  учнів  висловлювати  власну  думку,  застосовувати  різноманітні прийоми  аргументування;
вчити  школярів  планувати  власні  стратегії  розв’язання  пізнавальних  проблем  і  оцінювати  їх;
практикувати  роботу  у блогах, на веб-сайтах, медіа-форумах;
стимулювати  учнів  до  оволодіння  сучасними  технічними  засобами  навчання  та  використовувати  їх  для  отримання  і  передачі  інформації;
створювати  проблемні  ситуації  вибору  на  основі  життєвого  досвіду;
стимулювати  розвиток  художнього  бачення  тексту,  характеризуючи  деталі  твору  через  кольорову  палітру;
виховувати  учнів  засобами  різних  видів  мистецтв,  залучаючи  до  роботи  у  студіях  акторського  мистецтва,  художньої  майстерності,  відеомонтажних  лабораторіях;
стимулювати  школярів  до  самостійного  творчого  мислення  через  участь в інтернальних форумах;
використовувати  різні  форми  зворотнього  зв’язку ( рефлексійні анкети, діаманти, сенкани, допоміжні та технологічні картки тощо).

           Інтернальний форум  полягає  в  організації  вирішення  різноманітних  завдань, головною умовою яких є самозанурення.  Відбувається  діяльність  на  основі  співробітництва  учнів  з  учителем.  Широко  практикую  роботу  з  медіа-експресіями,  що  дає  можливість  зекономити  час.  Чудовим  дидактичним  засобом  активізації  пізнавальної  і  творчої  діяльності,  розвитку  креативності  і  водночас  формування  певних  рис  особистості  є  медіа-проектування, джигсоу.

          Участь в інтернальному форумі – це  практика  особистісно  орієнтованого  навчання  і  виховання  в  процесі  конкретної  праці  учня,  на  основі  його  вільного  вибору,  з  урахуванням  його  інтересів.  Таким  чином,  даний вид діяльності – це  цільовий  акт  творчості, самоусвідомлення, самодослідження,  в  основі  якого  лежать  інтереси  учня. 

     Отже,  суть інтернальності -  стимулювання  інтересу  учнів  до  певних  проблем  та  через  опосередковану діяльність,  на  практиці  розв’язання їх конкретними  діями. 

  Опосередкована міжособистісна комунікація передбачає зорієнтованість на суб'єктах спілкування і являє собою процес обміну повідомленнями і їх наступну інтерпретацію та вирізняє:

•    сутообистісний контакт (як налаштованість індивідів на сприйняття матеріалу):

•    суб'єктну взаємодію (як дію, що призводить до змін у поведінці і, їх діяльності, поглядах та установках);

•    міжособистісне спілкування (як розуміння і узгодження дій, стратегії взаємин індивідів).

   Опосередкована комунікативна взаємодія з елементами інтернальності під час роботи в малих групах, окрім обміну інформацією, сприяє консолідації думок і дій учнів, спонукає до утвердження толерантної культури групи (може бути реалізованою в проектній роботі у вигляді мультимедійної презентації). Вона сприяє розвиткові особистості, допомагає краще пізнати себе, розвиває вміння та навички, необхідні повноцінним успішним членам суспільства.

   Взаємодія передбачає комунікацію учня (групи учнів) з незнайомим партнером (групою партнерів), оскільки первинна інформація поширюється за  умови використання інформаційно-комунікаційних технологій (через блоги, конференції, дистанційне навчання).

      Кожна із  названих рівнів комунікації являє собою опосередковану взаємодію, оскільки спілкування відбувається не віч-на-віч, а через Інтернет-технології. Така назва для навчального діалогу може сприйматися трохи дивно щодо реалії розвитку освіти, орієнтація на особистість учня потребує, можливо, й більш ефективних форм і методів залучення школяра до діалогу з мистецьким  явищем, до внутрішнього діалогу зі своїм читацьким «Я».

      Враховуючи особливості теоретико-літературних знань, учитель набуває ролі тренера і наставника (людини, що допомагає вихованцю актуалізувати набутий життєвий досвід і, грунтуючись на ньому, оволодіти новими знанями та перевести їх у площину практичної діяльності). Моделюючи процес навчання, обираючи доцільні методи, прийоми і форми роботи, учитель виступає у ролі фасилітатора (розробляє алгоритм дій під час виконання завдань, допомагає учням усвідомити особливості власної поведінки та її подальший вплив на оточуючих). Саме тому урок - це завжди міжсуб'єктна взаємодія учнів-читачів і вчителя (читача, аналітика, фасилітатора, тренера), яка спонукає обидві сторони до змін у діяльності, поглядах, ціннісних установках.

     Найсучасніший комп'ютерний засіб навчання - мультимедіа, що ґрунтується на спеціальному апа­ратному і програмному забезпеченні. Одна з його беззаперечних переваг - можливість розробляти інтерактивні комп'ютерні презентації з української літератури.

Презентація - це набір сторінок-слайдів, що послідовно змінюють одна одну, на кожній з яких можна розмістити текст, малюнки, схеми, відео- та аудіофрагменти, анімацію, використовуючи при цьому різні елементи оформлення. Робота з ними не потребує особливої підготовки вчителів та учнів і дає змогу активно залучати дітей до співпраці.

    Створення власного сайта (блогу) учнями з до­помогою вчителя доцільне на уроці узагальнення матеріалу, під час розв'язання проблемних завдань.

Метод інтернет-конференції буде доречний на уроках узагальнення знань, підсумкових заняттях. Розглянемо принципи проведення її на форумі.

Форум - інтернет-ресурс, популярний вид спілкування. Неодмінна умова якісного проведення конференції - наявність швидкісного інтернету. Бажано об'єдна­ти дітей у дві групи, проте це ускладнить оцінюван­ня їхніх робіт, бо вони будуть змушені працювати в парах.

Для роботи потрібно створити окремий форум. Слід пам'ятати, що в інтернеті існує дуже багато сайтів, на яких про­понуються різні види форумів, які автоматично створюються, залишається тільки внести основні ха­рактеристики для правильної роботи їх. Після цього треба продумати загальні правила конференції, об­говорити їх з учнями.

 Як показує сучасна освітня практика, інформаційні технології набули широкого розпов­сюдження: по-перше, як допоміжні засоби ефективнішого розв'язання традиційних дидактичних завдань (наприклад, різноманітні мислительні операції у процесі використання програмних па­кетів підтримки лінгвістичної та літературної діяльності учнів (комп'ютерної підтримки уроків української мови та літератури) з метою форму­вання вмінь і навичок виконання мовних вправ, розв'язання літературознавчих проблем тощо); по-друге, як засоби, що можуть повністю моделю­вати окремі види діяльності учня - тренінги, кон­троль знань, умінь і навичок та ін. Перелічені вище засоби застосування інформаційних технологій у навчальному процесі допомагають учителеві за­ощадити час для виконання творчих робіт, що сти­мулюватиме й учителя, й учня до розвитку їхньої пізнавальної активності, інтелекту, інтуїції тощо.

      Ведучи мову про підготовку школярів до до­рослого життя, не можна не сказати про те, що перехід до сучасних моделей навчання немисли­мий без опанування сучасних інформаційних технологій, які відкривають доступ до нетра­диційних джерел інформації (гіпертекстових і мультимедійних систем, конструктивістських середовищ). Як показує досвід, вони допомага­ють у реалізації інноваційного навчання (напри­клад, метод проектів у дослідженні будь-яких мовних чи літературних питань) завдяки переходові від рутинних форм діяльності до інтелекту­альних. Таким чином педагог отримує додаткові можливості перерозподілу часу на користь потріб­ного діалогу, організації співпраці, а для себе - влас­ного творчого пошуку.

Природно, що найперспективнішим є той напрям використання інформаційних технологій, який допо­магає у  розв'язанні нетрадиційних дидактичних зав­дань, скажімо, таких, як опосередковане навчання на основі конструктивістських середовищ, мультимедійних і телекомунікаційних систем.

Основною умовою є не передача конкретного й обмеженого об­сягу знань, а пробудження пізнавальної активності учнів, осмислення запропонованого теоретичного та практичного матеріалу й далі - аналітичного добору максимуму інформації з погля­ду функціональності та практичної запитаності. От­же, у процесі навчання дається настанова на індивідуальний пошук (іноді колективний) і доби­рання найбільш цінного, корисного й потрібного матеріалу в навчальному інформаційному блоці.

Поєднання медіа-ресурсів з інтернальним навчанням впливає на розвиток життєтворчості для подальшої реалізації особистості в соціумі.

Головні завдання, які ми намагаємося реалізува­ти під час поєднання «живого спілкування» з комп'ютерно орієнтованими си­стемами, - такі:

•    розкрити практичну значущість ви­учуваного матеріалу,

•     активізувати процеси са­мопізнання на основі проведення учнівських дослідницьких робіт,

•    розвинути інтелектуальні вміння,

•     формувати комунікативні навички й навички інформаційної культури.

Отже, опосередковане навчання на основі інтернальності має бути в епіцентрі змін у новочасній освітній системі й має стати стратегічною основою для постійної освіти особистості протягом усього її життя.

Але… Не слід  забувати вчителеві, що діти копіюють нас, тож ми, педагоги, маємо якнайшвидше опанувати «ази» роботи  мережевої взаємодії для того, щоб стати  тим самим диригентом, координатором, компетентним  фахівцем у використанні ІКТ.

•   Медіа-експресії — це авторський своєрідний мультимедійний демонстра­ційний жанр, який засобами графіки, кольору, музики, іноді із залученням ілю­стративних матеріалів чи відеофрагментів допомагає у стислій формі (2—3 хви­лини) з'ясувати найгострішу проблему твору. Тепер на уроці учитель замість коменту­вання епізодів художнього твору пропонує учням динамічний, яскравий, емо­ційно насичений матеріал, що заохочує учнів самостійно скласти думку щодс проблеми твору, спонукає до глибокого аналізу прочитаного.

•    Слайд-твір —  створений на відповідну тему самими учнями. Із слайдів утвориться цікава розповідь про дружбу, вірність, радість спілку­вання тощо.

•    Творчий портрет — це мультимедійний продукт, шо містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний і текстовий матеріал, аудіо- та відео-варіанти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає вчителю змогу і повно, і яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника.

• Динамічні алгоритми допомагають учням зрозуміти процес «народження»  та функціонування визначення: потрібні елементи з'являються і зникають, рухають­ся: збільшуються, переміщаються: іноді для створення бажаного ефекту за­стосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал піді­браний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змо­гу швидко запам'ятати та якісно застосовувати набуті знання

    Отже, інтернальне навчання на основі поєднання медіа та «живої» взаємодії - це нове слово в сучасній педагогіці, яке сприяє осучасненню, динамічності, інноваційності навчально-виховного процесу.

Зважаючи на нові підходи до вивчення української літератури, перспективи подальшої роботи я вбачаю ось у чому:

стимулювати учнів до інтернальності;
використовувати інноваційні методи, засоби навчання;
сприяти самовираженню кожного учня, використовуючи розвивальний потенціал уроку;
через упровадження в практику  життєтворчих методів створити умови для розвитку індивідуальності кожного учня;
відстежити взаємозв’язок сучасних навчальних технологій з різними формами організації уроків;
використовувати можливості самоінтеграції на нестандартних уроках для розвитку дослідницьких і творчих здібностей учнів.

      «Кожна людина – проект світу і смислу, несе в собі особливу місію». У цих глибоких за змістом словах закладена проектна сутність життєтворчості – серцевини інтернального навчання, яке зорієнтоване у майбутнє, коли перед людством стоїть завдання – створити собі нову якість буття, оскільки бути людиною, конкурентноспроможною особистістю – означає стати нею, і це нескінченний процес самотворення.

      На сучасному етапі освітньої діяльності особливого значення набуває проблема проектування нових життєвих стратегій, компетентності, посилення гнучкості й мобільності соціальної поведінки, адже чим вищий життєвий ресурс людини, чим ширші її соціальні можливості, тим легше їй здолати кризові настрої, оволодіти власним життям.

            Тож внутрішню структуру інтернальних форумів я бачу такою:

розуміння особистих потреб на підставі самоаналізу, самопізнання, самообліку сильних та слабких старін своєї діяльності;
 критичне ставлення до будь-якої отриманої інформації, вироблення особистої позиції в процесі здобування певних знань;
гнучкість застосування знань, умінь, навичок в умовах нових змін;
уміння творчо розв’язувати різноманітні проблеми на основі здобутих самостійно знань;
презентація, обгрунтування та захист отриманого результату;
знаходження нестандартних нових рішень на основі самостійно здобутих знань;
використання для отримання інформації різноманітних баз даних, джерел інформацій;
уміння використовувати нові технології інформації та комунікації;
адекватне оцінювання значення здобутих знань у своїй діяльності;
уміння співпрацювати з іншими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності;
прийняття рішення на основі співробітництва, толерантне ставлення до опозиційної точки зору;
відповідальність за організацію своєї діяльності.

     Отже, інтернальне навчання на основі поєднання медіа та «живої» взаємодії - це нове слово в сучасній педагогіці, яке сприяє осучасненню, динамічності, інноваційності навчально-виховного процесу.

Упровадження у систему  роботи інтернального навчання, спрямованого на формування оптимістичної людини з чіткою громадянською позицією, я вважаю, сприятиме поліпшенню якості навчальної практики, загальним кінцевим результатом якої будуть люди з компетенціями, необхідними для активної роботи, підтримки національної конкурентноздатності України на теренах освоєння прогресивних інформаційних і комунікаційних технологій.

    Тож давайте, шановні колеги, осучаснюватися, модернізовуватися, намагатися йти у ногу з часом – лише за таких умов, я гадаю,  вихованці побачать приклад людей нової генерації, щоб наслідувати наші вчинки, поведінку та життєвий оптимізм!