Відкриття, злети творчого натхнення є вогником,
який розсіює і виганяє байдужість, інертність,
пробуджує іскру творчості.
В.О.Сухомлинський
Життя… Воно вносить свої корективи, підштовхуючи до змін. Вказує орієнтири. Захоплює. Вирує. Вчить.
Життя педагога – балансування на межі… Між бажанням та обов’язком. Між злетом і падінням. Але не між дітьми! Справжній учитель знаходить себе у дітях, у їхніх душах і серцях. Він покликаний іди поряд, навіть трохи відстаючи, щоб дати ступити дитині крок уперед, щоб захистити, підтримати, підштовхнути до вершини… Самому ж, щоб не відставати, треба постійно оновлюватись, бути сьогодні духовно багатшим, ніж учора…
Учитель з кожним роком усе більше заглиблюється в деталі, в тонкощі педагогічної праці, перед ним відкриваються все нові й нові грані мистецтва впливу на душу людини. Але не забуває: душа дитини – не поле для експериментів! Пам’ятає: усе нове базується на традиційному. Розумне поєднання цих двох істин дозволяє власним почерком долучитися до процесу модернізації освіти, до самозбагачення цікавими педагогічними інноваціями.
Педагог творить своє життя і життя учнів. Любить дітей. Горить разом із дітьми. Мріє по-дитячому…
… І Струмочок зважився. Він побіг по пустелі. Йому було дуже важко. Незнайомі місця і виснажлива спека з кожним днем забирали його сили. І через кілька днів він висох…
Але ось маленькі краплинки, що випарувалися, зустрілися високо в небі. Вони з’єдналися в одну велику хмару і попливли далі над пустелею. Дісталися моря. І от Струмочок пролився безліччю маленьких краплинок дощу. Тепер він злився з величезним морем. М’яко гойдаючись на хвилях, Струмочок посміхався сам до себе.
Раніше, коли він жив у долині, не міг навіть мріяти про таке. Струмочок подумав: «Я кілька разів змінив форму, і лише зараз мені здається, що я нарешті став самим собою!»…
Призначення справжнього вчителя – допомогти дитині осягнути складну життєву філософію, не загубитися, запалити іскру у власному серці. Особливо актуальним це є сьогодні, коли діти буквально прикуті до телекомунікацій. Що ж маємо сьогодні? Доступ до джерел інформації, надмірне захоплення аудіо–відео–комп’ютерною технікою, відрив від справжнього мистецтва і реального життя, заглиблення дитини у віртуальний світ породжує досить часто впевнених у собі, але байдужих до оточуючих людей. Це суперечить нашому менталітету і християнській моралі. Тож на допомогу приходить медіаосвіта як аналітичний чинник людської життєтворчості.
Кожен день педагогічної праці переконує мене в тому, що тільки живе слово – це очі, що бачать сьогодні красу. Саме тому у своїй роботі і хочу акцентувати увагу вчителів–словесників на сутності і вагомості поєднання традицій і новаторства як грунту медіаосвітньої естетики .
Мета викладання дуже проста:
Через мову і медіа йде духовна краса!
Слово українське – основа навчання,
Приклад для розвитку і виховання!
В основу розвитку інтересів людини, її прагнення жити і творити в гармонії зі своїми цінностями, з суспільством і природою покладено Слово як поштовх до максимального розкриття потенціалу людини, досягнення свободи особистості і водночас її готовності брати на себе відповідальність за себе, свою родину, місцеву громаду і країну.
Ось чому розвиток самоусвідомлення потрібний не лише для виховання моральної поведінки, а й особистості у цілому. Завдяки зануренню «у себе» учень може стати співучасником навчально-виховного процесу й виконувати разом з учителем поставлені завдання. Таке співробітництво виникає тоді, коли дитина правильно, у відповідності з власними успіхами, осмислює себе. При цьому необхідно, щоб вона знала не лише свої позитивні якості, а й негативні, зрозуміла, які властивості в неї формуються під час навчальної діяльності, прагнула самореалізації, самовдосконалення, усвідомлювала поставлені перед собою цілі та завдання й успішно їх розв`язувала.
Яким же чином визначається рівень самоусвідомлення? Найкраще, на мою думку, - через побудову та реалізацію індивідуального освітнього маршруту – схильність індивіда до усвідомлення своєї життєвої філософії. Особливої ваги набуває ця проблема, коли школяр – філологічно обдарований, небайдужий до вивчення рідної мови й літератури.
Саме ці положення й стали вихідними у виборі теми, над якою я працюю: «Побудова та реалізація індивідуального освітнього маршруту школярів шляхом інтеграції медіаосвіти у викладання української мови та літератури».
Саме упровадження медіаосвіти, я вважаю, сприяє розв’язанню проблеми підготовки людини до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації, а це у свою чергу дозволяє, по-перше, захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа, а, по-друге, виховати такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації.
Реалізувати цю ідею мені вдається через залучення учнів до проектної, дослідницької діяльності, до роботи гуртка «Медіадощ», до участі у різноманімних конкурсах медіаосвітнього спрямування.
Я окреслила коло проблем, що стосуються продуктивної діяльності, спрямованої на всебічний розвиток та медіаосвіту школярів, адже кожен урок - це синтез комплексів самоактуалізації та самореалізації, заохочення, психолого-педагогічного супроводу, моніторингових досліджень, ресурсного та науково-методичного забезпечення, самовизначення та прогнозування. Мета роботи – вчити учнів мислити нелінійно, бути динамічними й діяти ціннісно зорієнтовано, відповідно до конкретних життєвих ситуацій, бути конкурентоспроможними на ринку праці, щоб кожен міг досягти найвищої точки розквіту, своєї акме-вершини.
При цьому завдання чіткі і зрозумілі:
- вчити школярів планувати власні стратегії розв’язання пізнавальних проблем і оцінювати їх;
- практикувати роботу у блогах, на веб-сайтах, медіа-форумах;
- стимулювати учнів до оволодіння сучасними технічними засобами навчання та використовувати їх для отримання і передачі інформації;
- створювати проблемні ситуації вибору на основі життєвого досвіду;
- виховувати учнів засобами різних видів мистецтв, залучаючи до роботи у студіях акторського мистецтва, художньої майстерності, відеомонтажних лабораторіях;
- стимулювати школярів до самостійного творчого мислення через участь у різноманітних творчих та інтелектуальних конкурсах;
- використовувати різні форми зворотнього зв’язку ( рефлексійні анкети, діаманти, сенкани, допоміжні та технологічні картки тощо).
Ключові аспекти і концепції медіаосвіти були обґрунтовані в роботах видатних британських учених-медіапедагогів К. Безелгет, Е. Харта і Дж. Баукера і позначені як «мова медіа», «категорія медіа», «агентства медіа», «технології медіа», «аудиторія медіа», «сприйняття зображення/репрезентація медіа».
У різні роки проблемі медіаосвіти були присвячені дослідження Л. Баженової, О. Баранова, О. Бондаренко, І. Вайсфельда, Л. Зазнобіної, І. Льовшиної, Ю. Лотмана, С. Пензіна, Г. Полічко, А. Спічкина, Ю. Усова, О. Федорова, А. Шарікова тощо.
Розроблення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні і схвалення її постановою Президії Національної академії педагогічних наук України від 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150) свідчить про те, що медіаосвіта визнана важливою складовою модернізації освіти.
Сучасні освітні комп'ютерні програми (електронні підручники, комп'ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи - архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на межі багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.
Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування у дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв'язанні цих проблем важливе місце посідають медіа.
Для мене цікавим у дослідженні є не стільки технологія комп'ютерного іміджу та звуку, скільки освітнє різноманіття та розвиток тих змін, які відбуваються в учневі під впливом медіа.
Працюючи у школі ХХІ століття, я вважаю, що це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Перед тим, як розпочати роботу з комплексного застосування медіатехнологій, я провела дослідження ефективності використання мультимедійного супроводу навчальних занять з української мови та літератури. Виявилося, що рівень сприйняття інформації учнями зріс майже вдвічі.
Палітра медіа, які я використовую на уроках української мови:
- інформаційні технології;
- електронні підручники;
- окремі типи файлів (зображення, відео -, аудіо -, анімації);
- розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один
формат - презентації, web-сторінки) тощо.
У своїй роботі надаю перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.
Ще Я.А.Коменський у праці «Велика дидактика» писав: «...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...»
Працюючи в класах, де використовуються мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначився такими перевагами:
- краще сприймається матеріал учнями, зростає їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити),
- відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій),
- скорочуються види робіт, що стомлювали учня,
- використовую різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлюю динамічне подання матеріалу, забезпечую умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.
Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовую на уроках української мови та літератури, можна стисло визначити так:
- посилення мотивації навчання;
- активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);
- індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
- урізноманітнення форм подання інформації;
- урізноманітнення типів навчальних завдань;
- створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
- постійне застосування ігрових прийомів;
- забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;
- можливість відтворення фрагмента навчальної діяльності.
Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:
- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;
- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;
- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
- скорочення часу на розкриття проблеми.
Епіцентром своїх уроків роблю не тільки слово, а й роботу з ним. Велику увагу приділяю тематичному спектру мовленнєвих взірців на уроках, тобто текстів. Досвід роботи показує, що саме на заняттях, де центральне місце займає опора на зв’язний текст, учитель може якнайповніше поєднати навчання з вихованням, створити атмосферу творчої співпраці, взаєморозуміння, довіри, одним словом, психологічного комфорту.
Тож медіаосвітні тенденції на сучасному етапі розвитку та становлення національної освіти – свіжий ковток джерельної води із Криниці Життя!
Знає зрілий і старий, і ти запам’ятай, дитя, -
В оновленому слові – основа майбутнього, сила життя!
|
