Зважаючи на швидкоплинність

життя, ми не можемо дозволити

собі витратити час на завдання,

які не ведуть до нових результатів.

Лев Ландау

Як навчати і, в той же час, не зосереджуватись на процесі навчання? Це питання почало хвилювати вчительську спільноту вже досить давно. У сучасному світі неможливо одній людині знати все, навіть у якійсь вузькій царині знання. До того ж численні факти містяться в мережі Інтернет. Учні ж повинні мати відповідні навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати особисту думку. Саме цьому сприяють мультимедійні технології.

Грамотно вибудувана медіаосвіта дає поштовх розвитку творчості, а не навпаки.

Цьому, безумовно, сприяє широке впровадження медіаосвіти в навчальних закладах України.

Методичне об’єднання вчителів української мови та літератури Лозівського району з появою широкого освітнього спектру медіаосвітніх технологій, звичайно ж, не залишилось осторонь, тож вчителі Загорулько Г. О. та Харибіна Н. М. активно долучилися до реалізації регіональної дослідно-експериментальної програми «Науково-методичні засади впровадження медіаосвіти в систему роботи навчальних закладів Харківської області»дослідно-експериментальної програми «»

З метою зацікавити філологічну спільноту району до медіаосвітньої роботи при РМО створено консалтингову службу, одним із наскрізних питань якої, є консультування з питань упровадження медіаосвіти, зокрема мультимедійних жанрів, на уроках української мови та літератури.

Першим етапом роботи стало акцентування уваги на методиці проведення сучасного мультимедійного уроку.

Адже урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної підтримки може бути різною: від кількох хвилин до використання впродовж усього часу. Протягом такого заняття з істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвіти учня.

Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання, а інколи навіть необхідними, використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

У той же час муль­тимедійні технології не повинні бути са­моціллю, а мають служити, як і будь-який засіб навчання, досягненню мети уроку, оптимізації навчального процесу. Якщо вони можуть забезпечити таку доцільність, використання інтерак­тивної дошки реально можливе протягом усього уроку.

Із величезного переліку мультимедійних жанрів наші учні вподобали наступні:

·         медіа-експресія (презентації з великою кількістю змінних слайдів);

·         створення медіа-портретів (ефективно діє при вивченні творчості митців слова на уроках української літератури);

·         слайд-твір (колективна творча діяльність, коли з окремих слайдів створюється творча робота) тощо.

Як бачимо, віртуальний навчальний простір – широкий і багатогранний. На практиці, звичайно, з’являється все більше і більше можливостей використання мультимедійних жанрів.

Мабуть, виникає питання: «Чому слід обирати саме такий вид діяльності на уроках української мови та літератури?» Відповідь дуже проста.

По-перше, це один із найефективніших методів мотивації сучасних учнів до вивчення предметів.

По-друге, в наш час дуже важливо «розмовляти з учнями однією мовою».

По-третє, підвищується рівень самоконтролю з боку учня, координація навчального процесу вчителем, налагоджується якісний контроль за діяльністю школярів.

По-четверте, такі уроки налаштовують на встановлення внутрішньо- та міжпредметних зв’язків, що допомагає сприймати процес освіти як єдине ціле. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити музикою, звуками природи, зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.

Крім цього, філологи району організували гуртки з медіаосвіти («Медіадощ», «Юний медійник»), консультаційні пункти «Медіапутівник» (до речі, до 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка ефективно спрацював наш чат-центр з акцією «Шевченкіана в мережі Інтернет»), у всіх школах району видаються електронні шкільні газети (переважна більшість – під керівництвом учителів української мови та літератури) тощо.

Отже, медіаосвіта – один із засобів особистісного навчання, вона розрахована, насамперед, на філологічно обдарованого, зацікавленого у вивченні української мови та літератури учня, викликає почуття, бачення в окремих  частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання, бути небайдужим до всього, що відбувається на уроці. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами.

Тож у час непростий, коли до комп’ютерів буквально «приковані» наші діти,

Нагальною потребою сучасності  є продуктивна медіаосвіта!